Сьогодні ми хочемо поділитися історією наших учасників — Оксани та її п’ятирічного сина Максима. Це історія про улюблену іграшку, яка була з Максимчиком навіть в укритті, і про те, як через спільну творчість можна знову відчути близькість і тепло.
Оксана прийшла на заняття з чітким запитом: допомогти синові заспокоїтися. Максим часто тривожився, міцно тримався за одну і ту саму іграшку і не відпускав її навіть удома. Для мами це було болісно — вона не завжди розуміла, як допомогти.
